За царювання Петра І пошта зв'язувала вже всі великі міста країни. З 1714 р. починають відкриватися перші поштамти (Петербурзький, Московський), а також поштові контори у великих містах. У 1716 р. за указом Петра І створено військово-польову пошту.

Тоді ж почали використовувати морський та річковий флот для перевезення кореспонденції. Пошта активно розповсюджувала (шляхом продажу на поштових дворах) першу російську газету "Ведомости о воепньїх и иньїх делах, достойних знання и памяти, случившихся в Москов-ском государстве и во иньїх окрестньїх стра-нах" (заснована 1702 р.).
У 1772 р. було ліквідовано Ямське відомство, а управління поштою (зарубіжною та ямською) передано Колегії закордонних справ (Петровські колегії реорганізовано в міністерства в 1802 р).
У 1781 р. при Колегії утворено самостійний поштовий департамент. Він установив (1783 р.) єдиний загальнодержавний ваговий поштовий тариф: за лист вагою в 1 лот, що відправлявся на відстань до 100 верст — 1 коп., до 200 верст — 2 коп. та за кожні наступні повні 100 верст—по 2 коп., а неповні — по 1 коп. Але за листи на велику відстань тариф був надто високий. Тому в 1807 р. було встановлено максимальну таксу в 50 коп. для листа вагою до 1 лота.
Така система існувала до 1844 р., коли було встановлено оплату поштових відправлень (крім посилок) лише залежно від їхньої ваги (10 коп. за лот).
У 20-х рр. XIX ст. запроваджується перевезення пошти і пасажирів диліжансами. До початку 50-х рр. диліжанси вже курсували на 17 лініях (10 435 верст). Наприкінці 60-х рр. цей вид Поштово-транспортного зв'язку поступається місцем перед залізничним транспортом. Тариф сплачували готівкою, здаючи кореспонденцію на пошту.