В лютому 1845 р. було запропоновано запровадити поштові марки міської пошти в Санкт-Петербурзі. Художник Павло Мозжечков навіть створив їхні ескізи, проте проект не був втілений у життя.

З 1 грудня 1845 р. було введено так звані "штемпельні куверти" з круглим штемпелем, який проставлявся вручну і відігравав роль поштової марки. На штемпелі був напис "С. П. Б. Городская почта" і "за письмо 5 к. с",   "за   коивертъ 1к. с". Конверти, випущені для московської міської пошти (27 лютого 1846 р.), мали штемпель з відповідним текстом і продавалися теж за 6 коп. сріблом. З 1848 р. такі домарочні знаки поштової оплати введено в усіх поштових конторах Росії. На клапанах "кувертів" видруковувалися знаки круглої форми із зображенням державного герба і двох схрещених поштарських ріжків; зазначалася також вартість відправлення. Для листа вагою 1 лот використовували конверти з чорним штемпелем, 2 лоти — із синім, 3 лоти — червоним. Крім 10 коп. за 1 лот ваги листа стягувалася ще 1 коп. за конверт.

У 1855 р. керуючий перевозками пошти залізницею О. П. Чаруковський подав до Поштового департаменту проект щодо запровадження приклеюваних поштових марок. Цей проект було схвалено, і 30 червня 1856 р. під керівництвом управителя друкарського відділення "Експедиції заготовлення державних паперів" (ЕЗДП, рос.— ЭЗГБ) було виготовлено пробні відбитки штемпельних марок, як їх тоді називали. Проби були двох типів (з державним гербом та головою Меркурія), круглі. Кожний тип друкувався в чотирьох кольорах (зеленому, синьому, чорному, карміновому). Таким чином, було виготовлено 8 різних зразків. Але їх не затвердили. Пізніше новий малюнок марки прямокутної форми створив старший гравер ЕЗДП Ф. М. Каплер. 20 жовтня 1857 р. затверджено зразки, а 10 грудня 1857 р. випущено першу загальнодержавну поштову марку Росії. В поштовий обіг її введено з 1 січня 1858 р., хоч фактично марку почали продавати населенню 23 грудня 1857 р. і подекуди нею франкували листи в останні дні 1857 р. На ній зображено державний герб в блакитному овалі, взятому в рамку, на фоні мантії, увінчаної короною. Марка без зубців. Папір ручного виготовлення. Марка має водяний знак заввишки близько 15 мм у вигляді цифри, яка відповідала кількості лотів, що оплачувалися (марка вартістю 10 коп. має цифру "1"). Над малюнком напис: "Почтовая марка", внизу — "10 коп. за лоть". У січні 1858 р. вийшли такі ж марки, але з зубцями 15 та номіналами 10, 20 і ЗО коп. Протягом багатьох років після цього в Росії випускали марки із зображенням державного герба Російської імперії та номіналу. І тільки декілька серій вийшло з іншими малюнками.

У листопаді 1857 р. вийшла марка міської пошти у Тифлісі. Вона має форму квадрата (22X22 мм) без зубців, на якому зображено герб міста, над ним — двоглавий орел з опущеними крилами. Папір жовтувато-білий,без водяних знаків, завтовшки 0,2 мм. Клей жовтувато-білий. Тифліська марка — одна з найбільш рідкісних у світі. Їй присвячено кілька серйозних досліджень, але в нашій країні ні в Державній колекції, ні в приватних колекціях цього раритету не виявлено. Окремі примірники знаходяться у відомих зарубіжних колекціях. Так, у 1971 р. цю марку було продано за 7250 доларів па нью-йоркському аукціоні, де реалізувалася колекція колишнього голови американської філателістичної асоціації Р. Бохмана. До нього марка потрапила з колекції відомого російського філателіста А. К. Фаберже, який мав три примірники (за іншими даними — п'ять).

У Росії виходили також телеграфні, місцеві марки, марки міської пошти, так звані "марки-гроші", марки Леванту, поштово-благодійні тощо.

Поштові марки державної пошти Росії до 1917 р. виготовлялися на спеціальному підприємстві в ЕЗДП. Їх друкували здебільшого на звичайному папері, але були й видруковані на папері з водяними знаками (перші марки) або ж На папері верже. Деякі російські марки, починаючи з 1866 р., мають водяні знаки у формі паралельних та хвилястих ліній з великими літерами "33ГБ", розміщені по всій ширині аркуша. На кожну марку припадає якась деталь такого знака. На цьому папері друкувалися в Петербурзі і перші марки Болгарії (1879 р.). Іноді з тим, щоб запобігти появі фальшивих марок, на лицьовий бік паперу наносили прозору або жовтуватого кольору ромбовидну т. зв. крейдяну сітку зі спеціальної желатинової фарби. (На такому папері надруковано також перші радянські поштові марки).