Після земської реформи 1864 р. в Росії поряд з державною поштою виникає земська, яка проіснувала до Великої Жовтневої соціалістичної революції.

До компетенції місцевих адміністративно-господарчих установ — земських  управ входило налагодження поштового зв'язку в повітах, де не було державної пошти. Земська пошта користувалася своїми знаками поштової оплати. Спочатку земські марки друкувалися в місцевих друкарнях, а в деяких повітах — навіть вручну за допомогою примітивних форм. Згодом ряд земських управ замовляє марки в приватних друкарнях великих міст. Починаючи з 80-х рр. дедалі в ширших масштабах земські марки друкуються, на замовлення земств, в ЕЗДП. З 1884 р. всі земські марки друкувалися за п'ятьма єдиними зразками, створеними в ЕЗДП спочатку для Островського, Бах-муцького, Петрозаводськом, Ардатовського й Арзамаського повітів.

Росія однією з перших держав підписала Всесвітній поштовий договір (1874 р.). Проте царський уряд виділяв мало коштів на розвиток пошти. Значна частина поштових відправлень перевозилась гужовим транспортом. Особливо погано, з великими перебоями, діяла пошта в сільській місцевості і на окраїнах Росії. Лише перемога Великого Жовтня створила передумови для широкого розвитку поштового зв'язку в нашій країні.