У Росії колекціонування поштових марок поширюється вже з 60-х рр. минулого століття. 28 вересня 1883 р. відбулися організаційні збори групи московських філателістів, що заснували Московське товариство збирачів поштових марок. Товариство об'єднувало 20 філателістів, що збиралися в готелі "Білло" двічі па місяць.

У 1887 р. ці зустрічі припинилися, бо московський генерал-губернатор не погодився легалізувати товариство, побоюючись, що діяльність останнього набрала політичного характеру. В наступному році дозвіл було одержано, але 5 січня 1889 р. генерал-губернатор скасував це рішення. З огляду на заборону колекціонери продовжували збиратися нелегально. І тільки 9 жовтня 1907 р. Московське товариство, нарешті, остаточно легалізувалося та видало свій статут. З кінця 1883 р. кілька разів об'єднувалися в товариства й гуртки і петербурзькі філателісти. Під час першої світової війни товариства розпалися. В травні 1918 р. на базі гуртка передплатників "Российского журиала коллекциоперов и корреспондентов" утворилося Московське товариство філателістів та колекціонерів, що невдовзі також розпалося. Ці товариства і гуртки наслідували традиції буржуазної філателії; вони об'єднували багатих людей, які вбачали в марках насамперед можливість вигідно примістити гроші.

Спеціальні публікації випускалися здебільшого не організаціями філателістів, а філателістичними торгівцями. В 1888 р. в Києві вийшла перша книга про земські поштові марки (Д. Н. Чудовскии. Описание русских земских почтовых марок, конвертов и бандеролей. К-, 1888.), а через три роки в Петербурзі — посібник по колекціонуванню знаків поштової оплати (М. Н. Василевский. Собиратель марок (филателист).  Руководство к собиранию почтовых  марок, конвертов, штемпелей и т. п. СПб.— М., 1891.). У 1896 р. в Києві почав виходити журнал "Марки". З 1897 р. в Петербурзі друкується журнал "Всемирная почта", що вміщував на своїх сторінках інформації про філателістичні новини, систематичний каталог російських поштових марок, філателістичні дослідження, короткі дописи про діяльність філателістичних гуртків тощо. У 1901 р. в Києві вийшов друком "Первьій русский описательньїй иллюстриро-ванньїй каталог почтовьіх марок с 2000 рисунков". Перед першою світовою війною в різних містах Росії діяли філателістичні товариства, виходили книги, брошури, журнали. В 1914 р. в Києві випускався щомісячний журнал "Русский филателист", а у Петрограді — журнал "Филателия". У 1922 р. з'являються нові журнали колекціонерів в Новочеркаську, Севастополі, Вятці, Архангельську. Життя багатьох з цих журналів було недовговічним. В 1921 р. виникає Союз філателістів у Тбілісі. На Україні в 20-х рр. діяло Товариство філателістів з центром у Харкові.

У 1922 р. у Києві було видано ілюстрований "Каталог и описание почтовых марок Старой России, республик Федерации на ее территории и выпусков периода гражданской войны", укладений В. В. Поповим. Ці видання і товариства дуже повільно й нерішуче поривали з традиціями дореволюційної буржуазної філателії і не залишили значного сліду в історії вітчизняного колекціонування. Рух за перетворення філателії з примхи багатих нероб у корисну цікаву справу для тисяч трудящих, в один із засобів комуністичного виховання починається в 20-х рр. Революційні перетворення в країні з усією гостротою поставили завдання формування нових, прогресивних ідейних засад філателії. Велику роботу по створенню й згуртуванню радянської організованої філателії проводив Ф. Г. Чучин — уповноважений ЦК Допголу по філателії та бонах, редактор журналів "Советский филателист" (1922—1924 рр.), "Советский коллекционер" (1925—1928 рр.) (Журнал кілька разів змінював назву) та багатьох каталогів, автор численних статей з питань радянської філателії. Він був організатором широкої кампанії по збиранню філателістичних матеріалів, гроші від продажу яких йшли на допомогу голодуючим, в першу чергу — дітям. У статті "Ленін і філателія" він писав: "Наша організація, що виникла за лумкою та при підтримці В. І. Леніна, з самого початку прагне стати на свої ноги, ...стати знаряддям комуністичного виховання та освіти молоді, не упускаючи головної своєї мети — матеріальної допомоги голодним і дітям, — вказаної Володимиром Іллічем" (Ж. "Советский филателист", 1924). З ініціативи Ф. Г. Чучипа з 14 грудня 1924 р. по 1 лютого 1925 р. у Москві в залах Історичного музею відбулася Всесоюзна філателістична виставка, в якій взяли участь філателісти з ряду міст СРСР та 14 зарубіжних країн. В 1925 р. він гаряче підтримував заклик юних філателістів м. Златоуста до всіх колекціонерів, спрямований проти буржуазного аполітичного напрямку у філателії. "Златоустовська платформа" пропонувала перейти до нового — тематичного принципу колекціонування, підкреслюючи його виховні та пізнавальні можливості. Ф. Г. Чучпн багато зробив і у справі створення Всеросійського товариства філателістів, яке об'єднувало також Аджаристанський, Азербайджанський, Білоруський, Грузинський, Київський, Полтавський, Туркестанський та Харківський відділи.